Знайшли на сайті орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть
Ctrl+Пробіл
|
Відвідувачів: 5
Авторизованих: 0
|
| 
|
|
|
|
|
|
Знайомтесь — АГаПоша!
 |
Здрастуйте, дорогі друзі! Я сонечко, мене звуть Агапоша. Своє ім'я я отримав завдяки компанії «Аптека гормональних препаратів», стародавньому київському лікареві і жертовній, поблажливої до ближнього любові, а саме:
- від скороченої назви аптеки — АГП,
- від імені преподобного Агапіта Печерського, лікаря, що мешкав у Києві в XI столітті,
- від старогрецького слова Агапе.
Я став символом хорошого здоров'я.
А якщо раптом буде потрібна допомога — я тут як тут!
|
У всьому світі мої сестри і брати, сонечка, користуються любов'ю, великою симпатією і викликають тільки позитивні емоції. Про це говорять самі назви в різних країнах — завжди поважні і ласкаві.
Marienkaefer (жук Святої Діви Марії) — в Німеччині, Австрії, Швейцарії.
Lorita, Chinita (ще: ласкаве звернення до жінок Мексиці), Tortolita — в країнах Латинської Америки.
Vaquita de San Antonio (корова Святого Антонія) — в Аргентині.
Ladybird, Ladybug або Lady Beetle — в Англії, США, Австралії, Південній Африці та інших англомовних країнах. Об'єднуюче ці назви слово «Lady» має на увазі Діву Марію, відповідно Сонечко в католицьких країнах вважається комахою Божої Матері. Само собою, що вбивати його не можна.
Slunecko (сонечко) — в Чехії і Словаччині.
Сонечко — в Білорусії.
Бобо сурхон (червонобородий дідусь) — в Таджикистані.
Слово «божі» в назві відбувається, мабуть тому, що люди давно помітили: там, де багато цих жучків, там завжди хороший урожай, сонечко успішно бореться із злим шкідником — тлій.
На моїй сторіночці ви можете прочитати і дізнатися:
Що таке Агапе?
Хто такий Преподобний Агапіт Печерський?
Цікаві факти з життя сонечок
Вірші про сонечок
Вірші про мене
Прикмети, пов'язані з сонечками
Цікаві історії про сонечка
Сонечко в міфології
Відгуки про сонечка на інтернет-форумах
Агапоша на продукції Аптеки гормональних препаратів
Агапе (ст.-грец. агапе, агапа) — одне з чотирьох старогрецьких слів (разом з ерос, філія, сторге), що перекладаються як любов.
Стародавні греки так називали м'яку, жертовну, поблажливу до ближнього любов. Ранні християни називали агапамі «Трапези Любові», які вони влаштовували на згадку про Таємну вечерю.
Чарльз Сандерс Пірс (американський філософ, логік, математик) в своїй філософській системі стверджував, що «агапе» є енергією еволюції природи, що творить.
 |
Преподобний Агапіт Печерський, лікар («лічець») бескорисний, родом з Києва, постриженик і учень преподобного Антонія Печерського, жив в XI столітті. Якщо хто з монастирської братії захворював, преподобний Агапіт приходив до нього і самовіддано доглядав за хворим, годував вареною травою, яку готував сам, і хворий видужував по молитві преподобного. До монастирського лікаря, що володів даром зцілення, зверталися по допомогу і багато мирян.
|
У той же час у Києві був досвідчений лікар-вірмен, який по одному вигляду хворого міг визначити ступінь хвороби й навіть точно визначити день його смерті. Коли один з таких приречених звернувся до святого Агапіту, благодатний цілитель із молитвою дав йому покуштувати їжі з монастирської трапези, і хворий видужав. Розпалений заздрістю лікар хотів отруїти Агапіта, але Господь зберіг преподобного, і отрута не подіяла.
Святий Агапіт зцілив Чернігівського князя Володимира Мономаха, майбутнього великого князя Київського (1114-1125), надіславши йому зілля від своєї страви. Вдячний князь сам прийшов у монастир і прагнув бачити свого цілителя, але смиренний подвижник зник і не прийняв дарунків.
Коли сам святий цілитель захворів, до нього прийшов той самий лікар-вірменин і, оглянувши, сказав, що кончина послідує через три дні. При цьому він дав обітницю стати православним ченцем, якщо його прогноз не виконається. Преподобний відповів, що Господь відкрив йому, що призве його тільки через три місяці.
Святий Агапіт почив через 3 місяці (1 червня, не пізніше 1095), а вірменин прийшов до ігумена Печерського монастиря, покаявся і прийняв постриження. «Вірно, що Агапіт — догідник Божий, — сказав він. — Я добре знав, що не можна йому було при хворобі його пережити трьох днів, а Господь дав йому три місяці». Так преподобний вилікував душевну недугу і направив на шлях порятунку.
- Відомо більше 1000 видів сонечок, а на території колишнього СРСР відмічено 221 вид.
- Довжина тіла сонечок від 1 до 18 мм.
- Найзвичайніший вид — семикрапкове сонечко (Сосcinella septempunctata).
- Сонечка знищують у великих кількостях таких небезпечних шкідників як попелиці, листоблошки, червеці, щитівки і кліщі і приносять величезну користь сільському господарству.
- Найблискучіші сторінки в історії біологічного методу боротьби з шкідниками сільського господарства вписані саме при використанні сонечок.
- Без жодного перебільшення можна сказати, що саме існування цитрусових, як культури, зобов'язане сонечку. З 225 успішних випадків біологічного придушення шкідників в 51 випадку результати були отримані при їх використанні. (П'єш апельсиновий сік — скажи спасибі сонечку! :))
- Тисячоліття тому на китайських базарах саджанці цитрусових продавали разом з маленькими тростинними кошиками, де розводили сонечка — ворога родича нашої попелиці червеця іцерії. А один з видів цього жучка, що називається хіцереспис, оберігає від шкідників чайні кущі.
- Шляхом використання сонечок створена оригінальна технологія для швидкого придушення локальних вогнищ попелиць теплицях (навіть при дуже високій чисельності шкідника). Вони можуть бути з успіхом використані для боротьби з попелицями і у відкритому грунті, а також для знищення попелиць на кімнатних рослинах в житлових приміщеннях і офісах, де застосування пестицидів небажане.
- У разі небезпеки жуки підтискають вусики під голову, а ніжки під тулуб, прикидаються мертвими і випускають жовтуватий гострий сік, що раніше уживався проти зубного болю.
- Сонечка зимують під корою дерев, під корінням і т.п.
Сонечко особливо люблять діти. Дотепер існує уявлення, що вбити сонечко — значить накликати на себе лихо.
*
Сонечко, сонечко, додому лети
В твоїй хаті пожежа, твої дітки самі.
з «Пригод Тома Сойєра» Марка Твена
*
Сонечко, сонечко
Полети на небо,
Принеси мені хліба:
Чорного, білого,
Тільки не горілого.
*
Сонечко, сонечко,
Полети на небо,
Там твої дітки
Їдять лакітки.
По одній кожному,
А тобі — жодної.
|
 |
АГаПоша поспішає,
Ліки в хату доставляє.
Подзвоніть по телефону,
Все, що треба, — буде вдома!
*
Якщо горличко болить
АГаПоша швидко прилетить.
Якщо крем потрібен мамі,
Подзвоніть — він все доставить!
*
Вітаміни тато замовляє,
Мама — креми для краси.
АГаПоша швидко прилітає
Подзвони і попроси!
*
У нас є дружочок,
маленький жучочок,
Він носить корзинку —
Здоров’я краплинку!
автор: Білоус Тетяна (офіс АГП)
Прочитати вірші про мене на російській мові
|
 |
- Звертаючись до сонечка, говорять: «Сонечко, завтра буде відро аль негода?» Якщо жучок полетить — буде гарна погода, якщо ні — дощ.
- Слов'яни «ворожили» за допомогою сонечка, запитуючи: «Сонечко, чи жити мені, чи померти мені або на небо летіти мені?».
- Норвежці просять у нього допомоги в пошуку другої половинки: «Золоте сонечко, лети на схід, лети на захід, лети на північ, лети на південь, знайди мою любов».
- У голландців сонечко, що прилетіло на руку або одяг, вважається хорошою прикметою.
- Чехи вірять, що знайдене сонечко принесе успіх.
- Французи вважають, що амулет з його зображенням охороняє дітей від нещастя, попереджає про небезпеку.
- Болгари ворожать за допомогою сонечка про худобу: вони кладуть мартеницю (амулет або прикраса з шерсті або ниток, який пов'язують в перший день березня, щоб весь рік бути здоровим і щасливим) під камінь — якщо там виявляються сонечка, значить, добре плодитимуться корови. Сонечка, таким чином, асоціюються з весною і родючістю.
- У дитячому середовищі широко поширено повір'я, пов'язане з цією комахою: скільки чорних цяток у нього на панцирі, стільки років сонечку.
- У Данії діти просять, щоб Сонечко попросило в Бога гарної ранкової погоди.
- Слов'яни розповідали легенду, згідно якої в бога Перуна була дружина, «яка за зраду була перетворена на сонечко, обпалене караючим вогнем — блискавкою. Діти її також караються вогнем. Із сімох дітей (сонечко називають «семип'ятнишковим»), лише сьомий витримує послане випробування вогнем». Тому сонечко до цих пір вважається істотою, здатною літати до бога і передавати йому різні прохання.
- У стародавніх слов'ян сонечко втілювало богиню Сонця, що дарує світло, урожай і життя, саме тому його лагідно називали «сонечко».
- Племена, що жили на території теперішньої Німеччини, вважали сонечок дітьми сонця, дощу й родючості.
Із семиточечним сонечком пов'язана ще одна цікава історія. Знаючи про її разючу ненажерливість і величезну користь, яку вона приносить, захищаючи рослини від попелиць, американські ентомологи вирішили завезти (як говорять у таких випадках - інтродуціювати) її до себе в Північну Америку. Вони справедливо вважали, що якщо цей вид акліматизується, тобто пристосується до американського клімату, почне розмножуватися й самостійно розселятися, місцеві фермери одержать відмінного безкоштовного помічника у боротьбі зі шкідливими комахами.
Сонечок тисячами відловлювали в Європі, розміщували в спеціальних коробках-контейнерах й відправляли в США. Там їх усюди випускали, думаючи, що вони самі оберуть себе найбільш придатні місця проживання.
Так тривало багато років. І все безрезультатно. Треба сказати, що аж ніяк не всяка інтродукція корисної комахи, так само як і інших тварин і рослин, вдається з легкістю. Іноді всі зусилля закінчуються невдачею, і праця виявляється марною.
В інших випадках на акліматизацію потрібні багато років. Але ось, що відбулося, зрештою , із семикрапковим сонечком.
Зневірені американські ентомологи готові були вже відмовитися від цього задуму, як одного разу, один нью-йоркський аматор природи приніс в ентомологічний музей пійманого їм небаченого до цих пір на американському континенті жука. Який же був подив фахівців, коли в «найді» вони виявили того, на чию інтродукцію й акліматизацію були витрачені роки й маса грошей.
При розслідуванні історії з пійманням жука з'ясувалося, що знайдений він був недалеко від головного аеродрому Нью-Йорка. Почали обстежувати його околиці й швидко знайшли величезну кількість цих жуків. Вони прекрасно тут улаштувалися й з апетитом поїдали екзотичну для себе їжу — північноамериканських попелиць. Виявилося, що поблизу від аеродрому якось була викинута велика партія завезених з Європи різдвяних ялин, що прийшли у непридатність за час тривалого транспортування. З ними, найімовірніше, і були випадково занесені сонечки. В одній з європейських країн улаштувалися вони на зимівлю в гущавині цих заздалегідь заготовлених пухнатих ялинок. Але замість спокійного очікування приходу весни несподівано опинилися за океаном. Тут їм нічого не залишалося робити, як прокинутися в теплому кліматі раніше строку й приступити до харчування й розмноження.
Сонечко — жучок, міфологічна символіка якого розкривається в його численних найменуваннях і звернених до нього закличках. Слов'янські назви Сонечка співвідносяться з персонажами міфологічного сюжету «весілля Сонця», який розігрується в болгарському обряді Іванова дня — «енева буля». На роль нареченої Сонця-Івана (Еню) вибирається дівчинка, одягнена в червоне, як крила Сонечка, весільне покривало. Її сонячна природа проявляється в забороні ставити дівчинку на землю — «щоб земля не згоріла». До дівчинки як до віщунки звертаються з питаннями про весілля, життя й смерть, врожай та господарство. Подібна ж тематика властива й гаданням із Сонечком, наприклад, її запитують про життя й смерть: «Сонечко, Сонечко, чи жити мені, чи вмерти мені, або на небо летіти?» Те саме, що мотив смерті в українськім повір'ї: хто розтопче Сонечко, у того в родині хто-небудь помре.
Центральному персонажу болгарського обряду (нареченій і дружині Сонця- Івана) відповідають назви Сонечка типу «божа дівчинка» (болг.), «наречена/невістка (болг., макед.) », «дружина» (пол.), «дівчина» (пол., луж., укр.), «сирітка» (пол.), «провісник/відьма (укр., словенська, сербо-хорватська», назви від імен мучениць, «наречених Хрістових» (найчастіше Катерини, Олени, Аполлонії, Магдалини, Варвари, Вероніки, Уляни) і ін. Міфічний наречений представлений лужицькими, чеськими, польськими, білоруськими і українськими найменуваннями Сонечка типу «сонечко» і рос. «Іван» (Іванчик, Івашка, Ванька, Ваня-женішок). У назвах Сонечка типу «коробка/сундук/чан» (рос., чеш., словац., с.-х.), можливо, знаходить відповідність і один з атрибутів згаданого обряду — спеціальна судина, використовувана у ворожіннях про урожай і заміжжя.
Крім цього, в назвах типу «мара» можна бачити відгомін західнослов'янської Марени, в назвах типу «зозуля» — мотив душі міфічної нареченої («душі Мар'юшки», як вона іменується в піснях російського обряду хрещення і похоронів зозулі), в назвах типу «коровка» — символічне позначення нареченої (сер.-рус. корівка «наречена» і символіку весільного короваю). Назви Сонечка типу «кума, посаджена мати» (болг.) співвідносяться з болгарськими обрядовими персонажами: з «кумою» — дівчиною, предводителькою лазарок в обряді «лазарування» (пор. назву Сонечка «лазарка» у македонців), що завершувався у Вербну неділю кумлінням, обранням «кумиці» і пригощанням дівчат в її будинку; з персонажем івановського обряду «Енева буля» — «кумою», що виймає персні дівчат і пророкує їм одруження; з посадженою матір'ю («кума») на весіллі.
Можливий зв'язок «зозулених» назв Сонечка з російським обрядом хрещення і похоронів «зозулі», для якого характерний кумління його учасниць, підкріплюється ритуальним кумлінням в болгарській обрядовості Вербної неділі. Мотив кумління — сполучна ланка між болгарськими і македонськими назвами Сонечка типу «кума» і українськими і польськими типу «зозуля». Сонечко ріднить із зозулею і роль провісника у ворожіннях про одруження і смерть, а також роль посередниці між різними світами — порівняйте, наприклад, звернення до Сонечка у чехів: «Сонечко, куди полетиш — на небеса або в пекло?».
Назви, що визначають Сонечко як матір (наприклад, рос. «коровушка-матушка»), відповідають образу цієї комахи як матері дітей в дитячих закличках («там твої дітки їдять лакітки»). Зв'язок між назвами типу «дівчина» і типу «мати» підкріплюється християнським осмисленням Сонечка як діви Марії (у кашуб., макед. назвах) і одночасно Божої Матері (у болг. назвах). З Марією як ім'ям Богородиці зв'язані і деякі назви Сонечка з компонентом «мара». Можливо, Богородиця замістила в цьому випадку якийсь язичницький персонаж, пов'язаний із смертю і хворобами. Поляки Малопольщі називають Сонечко «корівкою Божої Матері» і вважають великим гріхом вбивати її.
Назва «Сонечко» узгоджується з ворожіннями про худобу у болгар: якщо під каменем, під який була покладена знята «мартениця», опиняться Сонечка, це означає, що добре плодитимуться корови. Ця назва зв'язує Сонечко також з світом мертвих: сер.-індоєвропейські уявлення про загробний світ як пасовище, на якому пасуться душі померлих. Назви типу «(божа) корівка (овечка, баранчик, теля і т.п.)» реалізують загальну модель співвіднесення комах з худобою.
Галина
Цікаво а до чого сонечко в квартирі? Я сподіваюся до хорошого! Вони такі милі, байдужим бути не можливо!
Віктор
Вчора зайшов до друга. У нього проблеми. У процесі вийшла дуже душевна розмова. І раптом я виявив у себе на коліні сонечко. Грудень...мороз..третій поверх....
Лілія
Я теж вірю в те, що божа коровка — це істота, що посилається Богом до чогось хорошого. Я одного разу сходила до Св. Матрони, а на ранок виявила у себе на подушці живе сонечко (у січневий мороз, та ще на десятий поверх як вона попала — для мене до цих пір загадка, адже до нас навіть мухи не долітають), думаю, що це був знак від Св. Матрони.
Ольга
Так здорово! А я сьогодні удома її виявила, блукає по квартирі, піду-но відпущу... може, передасть Боові і моє прохання... хоч я вже і не маленька, але так хочеться вірити в чудеса.
|
|
|
|
|
|
|
